Меню сайту

Вхід



До уваги вступників!

Проходження практики відбудеться у такі строки:

з 13.08 по 24.08 вступники спеціальностей: Право, Середня освіта (Образотворче мистецтво), Початкова освіта. Інформатика, Дошкільна освіта;

з 20.08 по 31.08 вступники спеціальностей: Середня освіта (Фізична культура), Середня освіта (Музичне мистецтво), Початкова освіта. Англійська мова, Соціальна робота.

 


 

 

До уваги вступників!

 

29.08.2018 – поселення в гуртожиток І курсу.

 

В музеї представлені такі розділи:

  1. Стеблівське коріння письменника.
  2. У Богуславському духовному училищі.
  3. Всесвіт Івана Нечуя-Левицького.
  4. «Богуславські» твори Івана Нечуя-Левицького.
  5. Пам’ять про знаменитого земляка.
  6. Етнографічний куточок.

Історія створення музею

У 1993 році

в нашому навчальному закладі було створено куточок, що висвітлював творчість І.С. Нечуя-Левицького, пов’язану з Богуславським періодом його життя; там були розміщені твори про Богуслав, зібрано ілюстрації, що висвітлювали побут Богуславщини 80-90-х років минулого століття;

педагоги та студенти (тоді ще) педагогічного училища, члени літературного гуртка «Самоцвіти» та оператори телестудії «Юність», підготували та транслювали на телебаченні навчального закладу цикл передач «15 хвилин з Нечуєм-Левицьким»;

створено збірку студентських творів «Лілеї шани», присвячених творчості та життєвому шляху письменника;

проводяться конференції за результатами дослідницько-пошукової роботи, вивчення мемуарів письменника, екскурсій місцями проживання героїв творів Нечуя-Левицького.

14 квітня 1994 року нашому навчальному закладу було присвоєно ім'я Івана Семеновича Нечуя-Левицького.

У 1994 році

за сприяння Сергія Левковича Хавруся, заслуженого працівника культури України, лауреата літературно-мистецької премії імені І.С.Нечуя-Левицького, лауреата обласної краєзнавчої премії імені М.Максимовича,

та у співпраці з колективом літературно-меморіального музею І.С. Нечуя-Левицького в Стеблеві

в нашому навчальному закладі було створено музей письменника «Богуславщина в житті і творчості І.С.Нечуя-Левицького».

muzey nechuy

Експозиційний матеріал поділявся на окремі розділи та підрозділи:

Розділ 1. У Богуславському духовному училищі

  1. Малий Іван Левицький у селі Семигори (1845-1846 рр.).
  2. Навчання майбутнього письменника в Богуславському духовному училищі (1846-1852 рр.).
  3. Іван Левицький - викладач арифметики й географії в духовному училищі (1860-1861 рр.).

Розділ 2. Богуславська тематика у творах класика української літератури

  1. «Життєпис І. Нечуя-Левицького (Нечуя), написаний ним самим» (1881 р.), уривки із спогадів письменника «В Богуславськім училищі» (1913 р.).
  2. Описи с. Момоти в дебютній повісті "Дві московки" (1868 р).
  3. Річка Рось та містечко Богуслав в оповіданні «Рибалка Панас Круть» (1868 р.).
  4. «І Біївці, і Семигори...» (повість «Кайдашева сім'я», 1879р.).
  5. «Богуславська» повість «Старосвітські батюшки та матушки» (1884 р.).
  6. І. Нечуй-Левицький про село Хохітва.

Розділ 3. Вшанування пам'яті І.С. Нечуя-Левицького на Богуславщині

  1. У спогадах та художніх творах сучасників і земляків (Павло Клебановський «Богуславське училище», Федір Бурлака «Потоплені пороги», Олександр Матійко «Пісня з Росі» тощо).
  2. Видання творів письменника на богуславську тематику.
  3. Ілюстрації та картини художників-нечуєзнавців, присвячені Богуславщині.
  4. Відкриття пам'ятника І. Нечуєві-Левицькому в місті Богуслав.
  5. Присвоєння імені І.С. Нечуя-Левицького Богуславському педагогічному училищу.
  6. Районна газета «Вісті Богуславщини» («Нові рубежі») про славного письменника-земляка.
  7. Нечуївськими місцями рідного краю.

Сучасність музею

У 2008 році, до 170-річчя Івана Нечуя-Левицького, проведено розбудову та реконструкцію музею з широким використанням комп’ютерних технологій та створено етнографічний куточок.

Основою для оновлення експозиційних стендів стала літературно-краєзнавча розвідка «Іван Нечуй-Левицький на Богуславщині».

Реконструюючи музей, ми спробували уявити, як виглядала хата героїв І. Нечуя-Левицького, наприклад, Кайдашів чи Довбишів, якими побутовими речами послуговувалися селяни у нашому краї в другій половині ХІХ століття. Багато таких речей представлено в експозиції.

У музеї представлені вишиті жіночі сорочки. Одна з сорочок пошита з грубого конопляного полотна. Вишивка є на рукавах та пазусі, але вона вузенька, з чорних та червоних ниток. Така буденна сорочка української селянки невисокого зросту з небагатої родини цілком могла б належати нечуївській героїні Мелашці з «Кайдашевої сім’ї».

muzey nechuy

За музейними матеріалами знято відеофільм «Нечуївськими стежками».

В пам’ять про знаменитого земляка щороку в нашому коледжі проводяться Осінні і Весняні Нечуєвські дні, екскурсії «Нечуєвськими стежками», а також ставляться спектаклі за творами письменника, такими зокрема, як «Кайдашева сім’я» та «Старосвітські батюшки та матушки».

 

Актуально

До уваги вступників!


Накази зарахування розміщено у розділі "Вступнику"

Конкурс "Юні таланти"

Офіційні веб-сайти